Projects

Як розвинути стресострійкість?

Як ми приймаємо удар? На кого більше ми схожі? На ялинкову прикрасу чи на тенісний м’ячик? Обидва круглі. Сила удару може бути однакова, однак дві кульки ведуть себе зовсім по-іншому.

Є сила, що допомагає нам витримувати випробування та удари долі. Англійською мовою її позначають як resilience. Українською часто кажуть стресостійкість. Чи антикрихкість. Чи резилієнтність. Яким не було б слово, воно означає вміння, що притаманне людині, справлятися з труднощами, рости і розвиватися.

Про це говоримо з Олегом Романчуком.

Існує міф, що можна навчитися кількох секретних технік і відразу стати стійким. Однак, стійкість – це дисципліна, яка формується досвідом, і тим як людина вивчає, досліджує, усвідомлює та використовує власний досвід свій та досвід інших. Це психологічні м’язи, для  гарного вигляду яких потрібні роки тренувань. Що ж нас тренує? Приладдям є не просто важкий досвід, а те як ми з ним взаємодіємо. Досвід може зламати, а нічого не навчити.

Ми стаємо стійкими, коли робимо свідомий вибір реагувати стійко, реагувати резилієнтно. І тоді переходимо від страху до мужності, від відчаю до надії, від озлоблення до світла і любові.

Стійкість складається з п’яти компонентів, наче п’яти груп м’язів, які ми «тренуємо». Проте на відміну від м’язів, їх тренувати окремо неможливо, лише в комплексі. Їх можливо краще зрозуміти на прикладі підготовки походу в гори.

Що нам потрібно?

1.     Мапа.
Вміння по-іншому сприймати ситуацію, вміння формувати корисні думки і добру перспективу.

2.     Кроки.
Щоб кудись прийти, то треба йти вперед, а це передбачає дії — корисну мудру поведінку.

3.     Компас.
Ми маємо розуміти свої цінності, усвідомлювати, що є сенсом нашого життя і як ми хочемо його прожити.

4.     Ресурси.
Вміння турбуватися про себе та розуміти, що саме допомагає нам йти вперед. Вміння святкувати життя.

5.     Стосунки.
З ким ми проходимо цей шлях? Колективна стійкість.

Підсумовуючи, резилієнтність — це не про суперсили героїв, які неможливо вразити чи збити з ніг, а про вміння вставати після упадків, загоювати рани. Це вибір долати труднощі та перепони.

То як ми хочемо пережити цей досвід, який дає карантин?